offense

offense
злочин, правопорушення, проступок; співучасть (у злочині); посягання; образа; військ. напад, наступ

offense against international law and order — злочин проти міжнародного правопорядку

offense against the federal government — злочин проти федерального уряду

offense against the immediate victim — злочин проти безпосередньої жертви

offense against the law of nations — порушення міжнародного права; міжнародний злочин

offense ancillary to another charge — злочин, додатковий до інкримінованого

offense carrying a lighter sentence — злочин, що тягне за собою менше покарання

offense meriting the death penalty — злочин, що заслуговує на смертну кару

offense of attempting to commit a crime — замах на вчинення злочину (як каране діяння або кваліфікація злочину)

offense of several transactions — злочин, що триває

offense of stirring up lawsuits — злочин, що полягає у неправомірному вчиненні позовів

offense proved against the person — доведене вчинення злочину цією особою

offense punishable by imprisonment — злочин, покарання за який передбачає тюремне ув'язнення

offense that carries a prison sentence — злочин, що передбачає (тюремне) ув'язнення

- offense against morality
- offense against property
- offense against public justice
- offense against public order
- offense against society
- offense against sovereignty
- offense against the government
- offense against the individual
- offense against the law
- offense against the person
- offense against the state
- offense aided and abetted
- offense at common law
- offense being tried
- offense charged
- offense created by statute
- offense in a person
- offense in question
- offense of drunkenness
- offense of gross indecency
- offense of omission
- offense punishable by death
- offense to human dignity
- offense under law
- offense victim

English-Ukrainian law dictionary.

Игры ⚽ Нужна курсовая?

Look at other dictionaries:

  • offense — [ ɔfɑ̃s ] n. f. • v. 1225; estre en offense de « être coupable de » fin XIIe; lat. offensa 1 ♦ Parole ou action qui offense, qui blesse qqn dans son honneur, dans sa dignité. ⇒ affront, injure, insulte, outrage. « Plus l offenseur est cher, et… …   Encyclopédie Universelle

  • offensé — offense [ ɔfɑ̃s ] n. f. • v. 1225; estre en offense de « être coupable de » fin XIIe; lat. offensa 1 ♦ Parole ou action qui offense, qui blesse qqn dans son honneur, dans sa dignité. ⇒ affront, injure, insulte, outrage. « Plus l offenseur est… …   Encyclopédie Universelle

  • offense — of·fense or of·fence /ə fens/ n 1: a violation of the law; esp: a criminal act nor shall any person be subject for the same offense to be twice put in jeopardy U.S. Constitution amend. V see also lesser included offense 2 …   Law dictionary

  • offense — 1 offensive, aggression, *attack Analogous words: assault, *attack, onslaught, onset 2 Offense, resentment, umbrage, pique, dudgeon, huff are comparable when they mean a person s emotional reaction to what he regards as a slight, an affront, an… …   New Dictionary of Synonyms

  • offense — OFFENSE. s. f. Injure de fait ou de parole. Grande offense, griéve offense. offense mortelle. legere offense. offense irréparable. offense faite au Prince en la personne de son Ambassadeur. faire une offense à quelqu un. souffrir une offense.… …   Dictionnaire de l'Académie française

  • Offense — Of*fense , Offence Of*fence , n. [F., fr. L. offensa. See {Offend}.] 1. The act of offending in any sense; esp., a crime or a sin, an affront or an injury. [1913 Webster] Who was delivered for our offenses, and was raised again for our… …   The Collaborative International Dictionary of English

  • offensé — offensé, ée (o fan sé, sée) part. passé d offenser. 1°   Qui a reçu une offense. •   Appréhende du moins la colère d une femme offensée, MOL. Festin, I, 3. •   Épicure avait raison de dire que les offenses étaient supportables à un homme sage ;… …   Dictionnaire de la Langue Française d'Émile Littré

  • offense — [ə fens′; ] also, and for n. 7 always, [ô′fens΄] n. [ME < MFr < L offensa < pp. of offendere: see OFFEND] 1. an offending; specif., a) the act of breaking a law; sin or crime; transgression b) the act of creating resentment, hurt… …   English World dictionary

  • Offense — Saltar a navegación, búsqueda Offense en directo OFFENSE son una banda proveniente de Valencia (España) que se formaron a finales de 1990,cuando cinco tíos llamados Fede,Wensho,Murgui,Javi y Loren,decidieron juntarse para ensayar. En febrero del… …   Wikipedia Español

  • Offense — or Offence (see ce/ se) may refer to: Offence (law), a violation of the penal law Offense (sports), the action of engaging an opposing team with the objective of scoring Offense (policy debate), arguments that make a definite value judgment about …   Wikipedia

  • offense — LAW the US spelling of offence * * * offense UK US /əˈfens/ noun US ► OFFENCE(Cf. ↑offence) …   Financial and business terms

Share the article and excerpts

Direct link
… Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”